Image

«Поки летіла куля»: вірші з війни Бориса Гуменюка (лінгвопоетичний аспект)

Навчальний заклад: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Обласний науковий ліцей»

Автор: Ільницька Катерина Миколаївна

Відділення: Філологія

Секція: Українська мова

Область: Львівська

Опис:

Війна ввійшла в українську поезію, і першим зафіксував її у форматі поетичної збірки «Вірші з війни» письменник, заступник командира одного з добровольчих батальйонів Борис Гуменюк. «Вірші з війни» – це квінтесенція думок, почувань та емоцій, інспірованих збройним протистоянням з путінською московією, одна з перших спроб у поетичному форматі осягнути нову дійсність. Об’єкт наукової роботи – поезія війни як лінгвоментальний феномен. Предмет – різноаспектне синтетичне дослідження мовностилістичних особливостей віршів Бориса Гуменюка. Мілітарну поезію розглянуто, систематизовано, проаналізовано й осмислено в лінгвостилістичних категоріях з урахуванням широкого контекстного оточення та низки екстралінгвальних чинників. Виокремлено домінантні мислеобрази , на основі компонентного аналізу визначено спектр їхніх семантико-стилістичних, символічних та асоціативних прирощень (війна, смерть, воїн, жертовність) проведено поглиблені студії над групами її лексики та псевдоніміконом. Зроблено узагальнення, що в більшості поетичних контекстів домінує мілітарна лексика та розмовна мова, хоча подекуди в строгий дискурс війни вриваються образно-поетичні згустки. Постульовано, що відсутність високоестетичних мальовничих образів та метафор, масиви нелітературної і нецензурної лексики, граничний натуралізм – це не постмодерністські спецефекти, а болючі вербальні згустки Самовидця страшної війни.