Навчальний заклад: Харківський ліцей № 17 Харківської міської ради Харківської області
Автор: Остапенко Олександр Андрійович
Відділення: Філологія
Секція: Іспанська мова та іспаномовна література
Область: Харківська
Опис:
Актуальність роботи полягає в тому, що мовлення Андалусії є унікальним. Особливість андалуської мови полягає в тому, що вимова може відрізнятися не лише в межах провінції, але й усередині одного міста. Специфічною рисою андалуської мови є «поглинання» приголосних. Вона потребує вивчення реалізацій андалуського звуку «s» у імплозивній позиції, з його варіантами вимови, зокрема аспірацією або випадінням, що залежать від діалектної зони, позиції в мовленнєвому ланцюжку та соціальних характеристик мовців. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що звук [s] частіше піддається аспірації всередині слова через , тоді як фінальний звук [s] частіше випадає. У фінальній позиції слова втрата звуку /s/ є досить поширеним явищем, особливо в мовленні представників старше 40 років (фінальний звук /s/ частіше аспірується, ніж повністю зникає). Зроблено висновок, що з культурними змінами поняття аспірації стало більш поширеним, нині воно сприймається й приймається як характерна риса діалекту, тоді як втрата звуку втрачає популярність і зберігається в мовленні старших поколінь. Водночас молодь краще усвідомлює особливості мови, прагне зберігати діалектні риси у своєму мовленні, але в офіційних ситуаціях, особливо коли співрозмовникам важко зрозуміти сказане, намагається скоригувати свою вимову