Українсько-російська тема у культурно-фольклорній парадигмі

Навчальний заклад: Сокільницький ліцей імені Івана Франка Сокільницької сільської ради

Автор: Ткачик Соломія Миронівна

Відділення: Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство

Секція: Фольклористика

Область: Львівська

Опис:

Поштовхом до дослідження стала стаття Миколи Костомарова «Дві руські народності». Завдання: схарактеризувати менталітет московитів та українців, розкрити образ росіянина на матеріалі праць європейської еліти, а також українських фольклористів і письменників, дослідити особливості образу москаля в українській словесності минулого і теперішнього часу. Європейці ХV ‒ ХІХ ст. у своїх свідченнях про Московію, її державний устрій, звичаї і традиції московитів переважно виокремлювали їхню жорстокість, підступність, брехливість, неосвіченість та обмеженість світосприймання, підкреслювали, що ця нація народилася й вихована в рабстві. Свідчення українців про московитів нічим не відрізнялися від того, що писали про них європейці. Навіть діячі Кирило-методіївського братства росіян вважали народом, не здатним ні до чого високого, а запорозькі козаки через неохайність та бороди їх називали кацапами. Українці завжди з недовірою ставилися до московитів, вважали їх патологічними брехунами. Ознаками пісень великоросіян є глибока сумовитість, велике забуття, покірність своїй долі, роздолля і плавна протяжність, а характер їх історичної поезії ‒ невизначеність, плутаність, чудесність та символізм. Свої думки щодо ворогів українці висловлювали у піснях, прислів’ях, анекдотах, а тепер – мемах, які відображають погляди на сучасну повномасштабну війну та допомагають підтримувати бойовий дух.

- -