Автоматична система моніторингу стану забрудненості повітря в міській забудові
Навчальний заклад: Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Черкаської міської ради Черкаської області
Автор: Середа Дмитро Петрович
Відділення: Інженерія та матеріалознавство
Секція: Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології
Область: Черкаська
Опис:
Забруднення повітря є однією з найважливіших екологічних проблем сучасних міст, що негативно впливає на здоров’я населення та стан довкілля. Особливо шкідливими є тверді частинки РМ2.5, які легко проникають в дихальні шляхи людини, спричиняючи ряд тяжких захворювань. Ефективний моніторинг рівня забрудненості повітря дозволяє своєчасно вживати заходи, щодо покращення екологічної ситуації. В роботі проаналізовані існуючі системи моніторингу забрудненості повітря, які дозволяють безперервно контролювати якість повітря, зокрема за допомогою хроматографії, мас-спектрометрії та електрохімічних методів, хоча їх використання обмежене високими затратами та складністю обслуговування. Показано, що основними проблемами моніторингу якості повітря є: мала кількість моніторингових станцій, обмежений перелік забруднювачів, що контролюються, а також недостатнє нормативне та інформаційне забезпечення, яке обмежує доступність даних для громадськості. Тому, для більш ефективного моніторингу забруднення пропонується впровадження автоматичних систем із використанням датчиків. В роботі розроблена структурна схема автоматичної системи моніторингу забрудненості повітря РМ2.5, включаючи мережу датчиків, серверну частину для збору та оброблення даних, а також користувацький інтерфейс для візуалізації інформації. Крім того, мною були проведені експериментальні дослідження для випробування автоматичної системи у реальних умовах міської забудови. Порівняння даних, зібраних під час експериментів за допомогою розробленої інформаційно-аналітичної системи, з даними, отриманими методом оптичної хроматографії за допомогою пристрою 7890B від Agilent Technologies, показало, що різниця між результатами не перевищує 7-13%. Це свідчить про правильність, точність й ефективність розробленого технічного рішення і робить цю систему перспективною для впровадження у практику міського екологічного моніторингу.